- гуркати
- -аю, -аєш, недок., розм.Видавати, створювати гуркіт.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гуркати — гуркам, каш, Вр. Гуркати, стукати, створювати гуркіт. Голуб гуркат або гурчит. Што там гуркаш в сінях? … Словник лемківскої говірки
гуркати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
прогуркати — аю, аєш, док., розм. 1) Док. до гуркати. 2) Гуркати якийсь час … Український тлумачний словник
гуркання — я, с., розм. Дія за знач. гуркати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гуркнути — ну, неш, док. розм. Однокр. до гуркати … Український тлумачний словник
гуркотати — очу/, о/чеш і гуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до гуркати. 2) Видавати переливчасті звуки (про голубів, горлиць); воркувати … Український тлумачний словник
загуркати — аю, аєш, док. Почати гуркати, видаючи, утворюючи гуркіт, стук, шум. || безос … Український тлумачний словник
погуркати — аю, аєш, док., розм. Гуркати якийсь час … Український тлумачний словник
погуркувати — ую, уєш, недок. Гуркати не дуже сильно або час від часу. || безос … Український тлумачний словник
розгуркатися — аюся, аєшся, док., розм. Почати часто і сильно гуркати, не перестаючи … Український тлумачний словник